Синдром дефіциту уваги та гіперактивності - розповсюджена проблема нашого часу
Синдром дефіциту уваги та гіперактивності - розповсюджена проблема нашого часу
Останнім часом у дітей широко розповсюджений синдром дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ), причому у хлопчиків у 9 разів частіше, ніж у дівчаток.
Відзначають три основних блоки прояву СДУГ:
- гіперактивність;
- порушення уваги;
- імпульсивність.
Гіперактивність проявляється як надлишкова рухова активність; занепокоєння; метушливість; численні рухи, яких дитина часто не помічає; балакучість; нетривалий сон.
Порушення уваги можуть проявлятися в труднощах її утримання, у зниженні вибірковості й вираженому відволіканні з частими переключаннями з одного заняття на інше.
Імпульсивність виражається в тому, що часто дитина спочатку діє і тільки потім – думає, перебиває інших, може без дозволу підвестися та вийти із класу.
Гіперактивність дитини є лише зовнішнім проявом порушень її нейропсихологічного розвитку й може виникнути через не сформованість або дифіцитарність мозкових структур. Насамперед, виникнення СДУГ пов’язане з недостатньою зрілістю лобових відділів кори головного мозку, особливо лівої півкулі.
Симптоми СДУГ:
Неспокійні рухи в кистях і стопах. Сидячи на стільці, дитина «корчиться», «звивається».
Невміння спокійно сидіти на місці, коли це потрібно.
З легкістю відволікається, перемикаючись на сторонні стимули.
Нетерпіння, невміння чекати своєї черги під час ігор або в інших ситуаціях у колективі.
Невміння зосередитися: на запитання часто відповідає не замислюючись, не вислухавши до кінця.
Труднощі (не пов’язані з негативною поведінкою або нестачею розуміння) під час виконання запропонованих завдань.
Ледь-ледь зберігає увагу під час виконання завдань або ігор.
Часті переходи від однієї незавершеної дії до іншої.
Невміння грати тихо, спокійно.
Балакучість.
Заважає іншим, чіпляється до оточуючих.
Часто складається враження, що дитина не слухає звернені до неї слова.
Дитина часто губить речі, необхідні в школі та вдома (іграшки, олівці, книги).
Здатність робити небезпечні дії, не замислюючись про наслідки. При цьому дитина не шукає пригод або гострих відчуттів.
Наявність у дитини, принаймні, восьми з названих чотирнадцяти симптомів, які постійно спостерігаються протягом, як мінімум, останніх шести місяців, є підставою для діагностування СДУГ.
Практичні рекомендації батькам гіперактивної дитини
У домашній програмі корекції дітей із синдромом дефіциту уваги та гіперактивності повинен переважати поведінковий аспект, тобто слід дотримуватись таких умов:
1. Зміна поведінки дорослого і його ставлення до дитини:
- виявляйте твердість і послідовність до дитини;
- пам’ятайте: надмірні балакучість, рухливість, недисциплінованість – не є навмисними;
- Контролюйте поведінку дитини, не нав’язуючи їй жорстких правил;
- Не вказуйте дитині категорично, уникайте слів «ні» і «не можна»;
- будуйте взаємини з дитиною на взаєморозумінні й довірі;
- повторюйте свої прохання тими самими словами багато разів;
- не наполягайте на тому, щоб дитина обов’язково вибачилась за вчинок;
- вислухайте те, що хоче сказати дитина.
2. Зміна психологічного мікроклімату в родині:
- приділяйте дитині достатньо уваги;
- проводьте дозвілля всією родиною;
- не сваріться у присутності дитини.
3. Організація режиму дня та місця для занять:
- установіть твердий розпорядок дня для дитини та всіх членів родини;
- знижуйте вплив відволікаючих факторів під час виконання дитиною завдання;
- зменште тривалість занять дитини на комп’ютері й перегляду телевізійних передач;
- уникайте по можливості значних скупчень людей;
- пам’ятайте: перевтома сприяє зниженню самоконтролю та зростанню гіперактивності;
4. Спеціальна поведінкова програма:
- забудьте про фізичне покарання;
- частіше хваліть дитину; гіперактивні діти не сприймають догани й покарання, однак чутливі до заохочень;
- не дозволяйте відкладати виконання завдання на інший час;
- не давайте дитині доручень, що не відповідають рівню її розвитку, віку та здібностям;
- допомагайте дитині розпочати виконання завдання, тому що це найважчий етап;
- не давайте одночасно кілька вказівок. Завдання не повинне мати складну конструкцію або складатися з декількох ланок;
